Цей день в історії. 12 квітня. Всесвітній День авіації та космонавтики

Зображення користувача Irina.
       За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАІ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».

У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

Розвиток пілотованих польотів у нас в країні проходив поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових наукових, господарських і технічних завдань. Від перших пілотованих кораблів і орбітальних станцій до багатоцільових космічних пілотованих орбітальних комплексів - такий шлях, пройдений радянською та російською пілотованою космонавтикою.

Яскраві імена української космонавтики, це перш за все відомі всьому світу:

Корольо́в Сергі́й Па́влович (* 30 грудня 1906 (12 січня 1907), Житомир — 14 січня 1966) — український вчений в СРСР у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Академік АН СРСР1958). Конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів.  Дякуємо, що вижив

Павло́ Рома́нович Попо́вич (5 жовтня 1930, Узин, Київщина — 29 вересня 2009, Гурзуф, Крим) — радянський льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець і перший космонавт з Південного Уралу, генерал-майор авіації (1976), кандидат технічних наук (1977). Двічі Герой Радянського Союзу (18.8.1962 та 20.7.1974).

Леоні́д Костянти́нович Каденю́к (*28 січня 1951, Клішківці) — перший космонавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України.

   Яскраві успіхи вітчизняної космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім'я прогресу космічної галузі.

         Україна, яка входить до переліку перших космічних держав, активно розвиває ракетно-космічну галузь. Зокрема, цього року в Національному космічному агентстві планують розробку першого українського супутника зв’язку.

На думку науковців, космічний потенціал України надзвичайно високий, і наразі ракетно-космічна галузь є однією з провідних в українській економіці. Навіть під час кризи галузі вдається тримати виробництво на належному рівні.

12 квітня 1961 року людина здійснила перший політ у космос. Відтоді щороку у цей день відзначають Міжнародний день космонавтики. Приводів для святкування в України достатньо, адже країна має третій після США та Росії ракетно-космічний комплекс, а в рейтингу космічної активності наразі – на п’ятому місці.

Заступник директора Національного космічного агентства України Едуард Кузнецов зазначає, що навіть у пік кризи спад виробництва в ракетно-космічній сфері порівняно з іншими галузями української економіки був незначним.

На 2010 рік в агентства вже досить планів – розраховують, що все встигнуть за графіком. «Продовжимо роботу з надання пускових послуг іншим державам. Окрім того, на жовтень плануємо запуск супутника «Січ-2», почнемо розробку українського супутника зв’язку», – каже Едуард Кузнецов.

У Музеї Корольова відвідувачів не бракує

Супутники й інше космічне обладнання, які вже відпрацювали своє, зберігаються у фондах Музею космонавтики імені Сергія Корольова, що в Житомирі. Експонатів тут понад 5 тисяч, більшість із них – оригінальні. Наприклад, спускові апарати космічних кораблів, місяцеходи та скафандри.

Інтерес у відвідувачів такі цікавинки викликають неабиякий, тому популярності музеєві не бракує. За словами директора Ольги Копил, за рік музей відвідує близько 40 тисяч осіб.

«Звісно, потік відвідувачів далекий від того, який був за часів Радянського Союзу, – тоді кожен хлопчак мріяв стати космонавтом. Наприкінці 80-х років відвідувачів у музеї значно поменшало, але останнім часом інтерес до космонавтики відроджується», – розповідає вона.

Космос вчить, як жити на Землі

До української космонавтики привертають увагу й досягнення першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. У 1997 році він узяв участь в експедиції міжнародного екіпажу на борту американського шатлу «Колумбія». Тоді в рамках наукової програми дослідники провели низку експериментів із вивчення впливу мікрогравітації на процеси росту й розвитку рослин.

Нині Леонід Каденюк радить українцям оцінювати здобутки національної ракетно-космічної галузі належним чином. «Українці брали активну роль у підкоренні космосу, я сподіваюся, що так буде й надалі», – каже космонавт.

«Ви знаєте, мене часто запитують: навіщо літати в космос? Я відповідаю дуже просто: для того, аби покращити життя на планеті Земля», – додає Леонід Каденюк.

Джерела:

1. Олена Ремовська. http://www.radiosvoboda.org/content/article/2009411.html

2. http://www.work.ua/ua/holidays/64/

3. http://uk.wikipedia.org

4. http://story.d3.ru/comments/432118/ Дякуємо, що вижив.

Збір матеріалів Збір матеріалів
14:53:51|127.0.0.1|localhost|2018-11-16|CCBot/2.0 (https://commoncrawl.org/faq/)|54.221.75.68

::