Цей день в історії, 14 жовтня

Зображення користувача Irina.

1860 - у Петербурзі відкрито оперний Маріїнський театр

1884 - Джордж Істман запатентував перший прототип фотоплівки. Ще через чотири роки він зареєструє торгову марку «Кодак»

1905 - у Парижі заснована Міжнародна авіаційна федерація (ФАІ), її першим президентом обраний француз Ролан Бонапарт

1918 - у Сімферополі відбулося урочисте відкриття Таврійського університету

1919 - у Кам’янці-Подільському відбулося свято присяги: урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Видано універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного синоду Української автокефальної православної церкви (насправді автокефальна церква постане через два роки)

1919 - спроба захоплення Києва Червоною армією. 58-ма дивізія і 1-ша Богунська бригада 44-ї дивізії під загальним керівництвом Івана Федька з району Ірпеня підійшли до Києва і захопили його західні околиці. Білогвардійці відійшли на лівий берег Дніпра, проте утримували Печерські висоти та мости.
Близько трьох днів у Києві панувало безвладдя. Червоні війська не мали достатньо сил, щоб оволодіти Києвом, тому 17 жовтня залишили місто

1919 - загони Нестора Махна ненадовго взяли Маріуполь

1920 - наказ Директорії УНР про звільнення голови Ради народних міністрів УНР В'ячеслава Прокоповича та призначення головою РНМ УНР Андрія Лівицького, а його заступником - міністра внутрішніх справ Олександра Саліковського. Лівицький став останнім главою Радміну УНР на теренах України (його наступник Пилип Пилипчук обіймав цю посаду вже в екзилі)

1920 - Червона армія розбила війська генерала Врангеля біля Каховки

1920 - Радянська Росія та Фінляндія підписали мирний договір, за яким більша частина Карельського перешийка залишалася за Фінляндією

1921 - у Києві в Софійському соборі почався Всеукраїнський православний церковний собор, який зібрав близько 500 представників духовенства і мирян. На ньому була створена незалежна від Російської православної церкви Українська автокефальна православна церква та обрано митрополитом УАПЦ Василя Липківського (21 жовтня). Собор проголосив три основні засади УАПЦ — автокефалію, соборноправність, українізацію

1925 - 27-річний Еріх Пауль Ремарк одружився з Ілзе Ютте Цамбона, яка іменувала себе Жанною. Заради автора-початківця вона залишила успішного чоловіка. Через п'ять років, уже змінивши ім'я та написання прізвища й опублікувавши свій знаменитий роман «На Західному фронті без змін», Ремарк розлучиться із хворою на туберкульоз дружиною, щоб через сім років знову одружитися з нею, а ще через два десятиріччя знову розійтися

1926 - у Лондоні вперше опублікована книга Алана Мілна «Вінні-Пух»

1933 - нацистська Німеччина оголосила про свій вихід із Ліги Націй

1934 - запущено перший, пробний потяг майбутнього московського метро

1936 - перша група добровольців у складі 500 осіб прибула до іспанського міста Альбасете для підтримки республіканського уряду в боротьбі з фашистами. Сформовані з добровольців інтербригади стали основою бойових сил республіки

1939 - командуючий Українським фронтом Червоної армії Семен Тимошенко видав наказ, що підсумовував дії війська СРСР, яке "визволило наших єдинокровних братів трудящих Західної України від гноблення польськими панами, капіталістами й осадниками"

1940 - у фашистській Франції заміжнім жінкам заборонено працювати в державних установах

1941 - у Києві ВПЦР скликала нараду всіх православних конфесій Київщини, на якій було проголошено відродження УАПЦ

1941 - почалися масові розстріли єврейського населення Кривого Рогу, жертвами яких на 15 жовтня стало від 4 до 5 тис. мешканців міста

1942 - офіційна дата народження Української повстанської армії, сформованої протягом 1942 року із розрізнених повстанських загонів бандерівського крила ОУН

1942 - у Гайсині Вінницької області розстріляні 230 євреїв

1943 - війська Південно-Західного фронту заволоділи містом Запоріжжя, ліквідувавши таким чином Запорізький плацдарм німців на лівому березі Дніпра

1943 - у Житомирській області німецькі окупанти спалили 135 дворів села Перга Олевського району, загинуло 205 жителів

1946 - представники 25 країн, які зібралися в Лондоні, вирішили заснувати нову міжнародну організацію з метою сприяти узгодженню й уніфікації промислових стандартів.
Міжнародна організація стандартизації (ISO/ІСО) офіційно почала діяти в лютому наступного року, а ця дата з 1970 р. відзначається як Всесвітній день стандартів

1947 - американський льотчик-випробувач Чарльз Йєгер у Каліфорнії вперше перевищив на літаку швидкість звуку у керованому горизонтальному польоті

1957 - на базі Лондонської комп'ютерної групи та неформального клубу вчених засноване Британське комп'ютерне товариство.
Першим його президентом став Моріс Уїлкс, творець комп'ютера EDSAC - першого у світі комп'ютера зі збереженою в пам'яті програмою

1964 - Леонід Брежнєв став першим секретарем ЦК КПРС, замінивши на цьому посту Микиту Хрущова. Таке рішення ухвалив пленум ЦК, організований за відсутності Хрущова, який перебував на відпочинку. Змовники - Брежнєва, Підгорний, Полянський, Шелепін, Семичастний та ін. - відсторонили Хрущова від керівництва партією і країною "за станом здоров'я". Із 1966 р. – посада Брежнєва стала називатися "генеральний секретар"

1969 - початок практичної реалізації програми «Інтеркосмос» - запуск першого штучного супутника Землі соціалістичних країн «Інтеркосмос-1»

1969 - в американському місті Трентон, штат Нью-Джерсі, видано ордер на арешт співака Френка Сінатри, який відмовився постати перед комісією з розслідування організованої злочинності (Сінатру підозрювали у зв'язках із мафією)

1969 - у Великій Британії вийшла в обіг семикутна 50-пенсова монета замість банкноти в 10 шилінгів. Це був один із кроків переходу на десяткову грошову систему, яка була остаточно впроваджена в лютому 1971 р.

1970 - у Гаазі ухвалена міжнародна конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, яка набула чинності рівно через рік (1971)

1974 - у Києві відкрили республіканський Будинок кіно

1981 – віце-президент Єгипту Хосні Мубарак обраний президентом – через тиждень після убивства попереднього глави держави Анвара Садата

1990 – «революція на граніті»: на підтримку голодуючих студентів у Києві починають страйкувати й виходити на багатотисячні мітинги в центр міста цілі навчальні заклади, старші класи шкіл і ПТУ

1992 - у Львові відкрито перший в Україні військовий ліцей, якому присвоєно ім'я Героїв Крут

1993 – Верховна Рада Криму ухвалила закон, за яким у Криму - всупереч Конституції України - запроваджена посада президента Криму

1993 - у Києві у храмі Спаса на Берестові відбулася інтронізація Патріарха Київського і всієї України УАПЦ Димитрія (в миру - Володимир Ярема)

1993 - Одеська міська рада прийняла рішення про те, що на території міста українська мова залишається державною, а російська буде офіційною мовою

1993 - в Одесі відбулася установча конференція Асоціації болгарських національно-культурних товариств і організацій України

1994 - на екрани США вийшов фільм Квентіна Тарантіно «Кримінальне чтиво» (Pulp Fiction). Стрічка з Умою Турман і Джоном Траволтою стане культовою, здобуде премію «Оскар» за найкращий сценарій (Тарантіно й Роджер Евері), «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю 1994 р. і ще понад 40 кінематографічних нагород. Ця картина вважається важливою віхою в історії кінематографу, що дала відчутний поштовх розвитку незалежного американського кіно


1994 – лідер Палестини Ясир Арафат, прем'єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабин та міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес отримали Нобелівську премію миру

1994 - шотландка Фіона Кемпбелл стала першою жінкою, яка здійснила навколосвітню подорож пішки. Протягом 11 років вона подолала 31 519 км по дорогах п'яти континентів. При цьому для здійснення своєї мрії Кемпбелл обрала оригінальний метод: розбила весь шлях на етапи, після кожного з яких поверталася на батьківщину для відпочинку, а потім знову бралася за справу.

1997 - в Ермітажі знову виставлена картина Рембрандта «Даная», яка 12 років перебувала на реставрації після того, як психічно неврівноважений відвідувач облив її кислотою

2001 - у Рівному відкрили пам'ятник Симону Петлюрі

2004 - відкрита станція Київського метрополітену «Сирець»

Народилися
1425 - Алессо Бальдовінетті, італійський живописець, творець вітражів епохи раннього Відродження, представник флорентійської школи

1585 - Генріх Шютц, німецький композитор, органіст, диригент, педагог.
Шютц - творець першої німецької національної опери («Дафна», 1627), німецького балету ( «Орфей і Еврідіка», 1638), які не збереглися; основоположник німецької ораторії

1644 - Вільям Пенн, лідер англійських квакерів, який заснував колонію в Північній Америці.Його ім’ям названо штат Пенсільванія

1633 - Яків II, король Великої Британії у 1685-1688 рр. Його нетривале правління ознаменувався спробою повернення Англії в лоно католицької церкви, що в підсумку вартувало йому корони. Всі політичні противники об'єдналися проти короля, не допоміг і розпуск парламенту.
Після народження сина, коли виникла пряма загроза продовження католицької династії на англійському престолі, лідери парламентської опозиції запросили на престол правителя Нідерландів штатгальтера Вільгельма III Оранського. У ході так званої «Славної революції» Яків II утік до Франції

1643 – Багадур Шах І, могольський імператор Індії у 1707-1712 рр.

1759 - Марія Федорівна (Романова), до заміжжя – Дофія-Доротея Вюртемберзька, російська імператриця з 1796 р. Дружина імператора Павла І, з 1801 р. – вдова; мати імператорів Олександра І і Миколи І, начальниця виховних будинків

1765 - Яків Захаров, російський хімік, академік Петербурзької АН. Він поклав початок російському науковому повітроплаванню, здійснивши в 1804 р. один із перших польотів на повітряній кулі для наукових спостережень та експериментів у високих шарах атмосфери

1819 - Нікола Терещенко, український підприємець і благодійник. Старший син засновника династії Терещенків Артемія Терещенка

1864 - Стефан Жеромський, польський письменник ( «Попіл»)


1890 - Дуайт «Айк» Ейзенхауер, американський військовий і державний діяч, головком союзників у Західній Європі під час II Світової війни, генерал армії. Президент США у 1953-1961 рр. Республіканець

1892 - Андрій Єрьоменко, радянський воєначальник, маршал Радянського Союзу (1955), Герой Радянського Союзу (1944), Герой ЧССР (1970), член ВКП(б)/КПРС із 1918 р. Уродженець Харківщини

1894 - Гайнріх Любке, президент ФРН у 1959-1969 рр.

1893 - Лілліан де Гіш, американська кіноактриса, зірка німого кіно. У 1947 р. здобула «Оскар» як найкраща акторка другого плану за фільм «Дуель під сонцем», а в 1971 р. їй вручили почесний «Оскар» за видатний внесок у кінематограф («Весілля», «Комедіанти»)

1906 - Петро Білинник, український радянський співак (ліричний тенор). У 1936—1940 — соліст Большого театру СРСР, 1941—1942 — соліст Харківського театру опери та балету, з 1942 —Київського театру опери та балету. Головні партії - Андрій («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Левко («Утоплена» Лисенка), Тюленін («Молода гвардія» Мейтуса), Ленський («Євгеній Онєгін» Чайковського). Народний артист СРСР

1911 - Ле Дик Тхо, один із засновників комуністичної партії Індокитаю в 1930 р., провідний політичний діяч В'єтнаму, який очолював в’єтнамську делегацію на мирних переговорах у Парижі.
У 1973 р. отримав (разом із держсекретарем США Кіссінджером) Нобелівську премію миру, але відмовився від неї

1912 - Лев Гумільов, російський історик-етнолог, філософ, поет, перекладач із фарсі («Великий степ», «Пошуки вигаданого царства», «Гунни в Азії і Європі», «Ритми Євразії»).
Син поетів Анни Ахматової й Миколи Гумільова

1925 - Володимир Фетін, радянський кінорежисер («Смугастий рейс», «Любов Ярова», «Донська повість»).
Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1975)

1934 - Михайло Козаков, радянський і російський актор театру і кіно, режисер («Здрастуйте. Я ваша тьотя», «Уся королівська рать», «Людина-амфібія», «Убивство на вулиці Данте»). Народний артист Росії, лауреат Держпремії СРСР. Громадянин Росії та Ізраїлю

1938 - Владислав Крапівін, російський радянський письменник - класик радянської дитячої літератури («Тінь каравели», «Зброєносець Кашка», «Колискова для брата»), фантаст, організатор і керівник дитячого клубу «Каравела»

1939 - Олег Білорус, український політик, дипломат, науковець. Народний депутат України ІІІ-VI скликань («Громада», «Батьківщина», БЮТ).
У 1992-1994 рр. — Надзвичайний і Повноважений Посол України у США. Був віце-президентом ПА ОБСЄ (з 2004 р.). Доктор економічних наук, професор (1980), член-кореспондент НАНУ (відділ економіки, міжнародний менеджмент, 1990); завідувач відділу глобалістики Інституту соціології НАНУ; перший віце-президент України академії менеджменту і бізнесу; президент Міжнародного інституту глобалістики

1940 - Кліфф Річард (Гаррі Уебб), англійський співак. За кількістю пісень, що посідали перше місце в британському хіт-параді, поступається лише Елвісу Преслі й «Бітлз», причому перший і останній його успіхи розділяють 40 років, чим не може похвалитися жоден музикант

1940 - Лесь (Олександр) Сердюк, український актор театру й кіно. Працював у театрах ім. Івана Франка та Лесі Українки, знімався у фільмах "Вавилон ХХ", "Дума про Ковпака", "Княгиня Ольга", "Як гартувалася сталь", "Тарас Бульба". Народний артист України. У 1988 р. отримав відзнаку як виконавець найкращої чоловічої ролі у фільмі "Солом`яні дзвони" на міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах

1946 - Ден Маккафферті, британський рок-музикант, лідер шотландської рок-групи «Nazareth»

1946 - Павло Чухрай, радянський і російський кінорежисер, сценарист («Люди в океані», «Водій для Віри»), актор, оператор

1950 – Віктор Баранов, український письменник, поет (романи «Притула», «Смерть по-білому», збірки повістей та оповідань «Переступаючи поріг», «Смуга біла, смуга чорна», збірка гумористичних творів і пародій «Вічний двигун»)

1958 - Володимир Кучинський, український режисер. Заслужений діяч мистецтв України (1994). Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2006). Від 1988 р. — художній керівник створеного ним (разом з Олегом Драчем) Львівського молодіжного театру ім. Леся Курбаса

1959 - Олексій Касатонов, радянський і російський хокеїст, захисник ЦСКА і збірної СРСР. Дворазовий олімпійський чемпіон (1984, 1988), срібний призер 1980 р., п’ятиразовий чемпіон світу, чемпіон СРСР 1979-1989 рр. Починав у ленінградському СКА, грав у НХЛ («Нью-Джерсі»)

1963 - Валентин Юдашкін, російський модельєр

1969 - Віктор Онопко, російський футболіст українського походження (уродженець Луганська), захисник і капітан збірної Росії.
Виступав за «Шахтар» (1986-1988, 1990-1992, київське «Динамо» (1989), московський «Спартак» (1992-1995), іспанські «Ов’єдо» і «Райо Вальєкано» (1995-2003), російські «Аланію» і «Сатурн».
Рекордсмен збірної Росії за кількістю зіграних матчів (109). Триразовий чемпіон Росії у складі «Спартака»

1977 - Олег Великий, український і німецький гандболіст. Чемпіон світу 2007 р. у складі збірної Німеччини. Кращий бомбардир чемпіонату Європи 2000 р. у складі збірної України. Чотириразовий чемпіон України у складі "Запоіжтрансформатора". Із 2001 р. – у Німеччині, громадянство прийняв 2004 р. Володар Кубка ЄГФ 2005 р. із "Тусемом". Також грав за київський СКІФ, броварський «Світлотехнік-Колос», "Рейн-Некар Мангейм", "Гамбург".

1984 - Марія Шерифович, сербська співачка, переможниця «Євробачення-2007»
Джерело: http://ledilid.livejournal.com/279335.html?view=10417191#t10417191

 

Збір матеріалів Збір матеріалів
07:20:49|127.0.0.1|localhost|2024-03-19|claudebot|18.205.114.205

:
: