Чи може мама бути другом?

Зображення користувача Irina.

Багато батьків хочуть, щоб їхні діти їм довіряли, щоб завжди можна було дати вірну пораду у складній ситуації. Але далеко не завжди виходить побудувати свої відносини з дитиною так, щоб не виникало почуття віддаленості, скритності тощо.

Що ж потрібно робити, щоб син або дочка завжди були відкриті для своєї мами? Яку модель поведінки вибирати і чи правильно дружити з дитиною?

Мама-подруга

Вже з дитинства деякі мами вирішують будувати відносини за принципом – мама-друг.

Із такою мамою дитині ніколи не буде нудно, бо вона і на дерево залізе, і на батуті пострибає разом з дитиною. І справа не в тому, що мама інфантильна – просто вона вміє радіти життю. Саме така мама ніколи не буде скандалити з дитиною з приводу розкиданих іграшок, бо сама наведе художній безлад, граючись з дитиною. Вона дає своєму нащадкові багато самостійності і не боїться цього.

Однак ця модель поведінки є більш складною, ніж поведінка «мама – мама», адже тут потрібно вміти схилити дитину до виконання ваших побажань, при цьому ще й не змушуючи її. Тому мамам-подругам буває важко досягти дисципліни, адже все потрібно завжди тримати під контролем.

Але, з іншого боку, дитина росте і стає підлітком, якому не завжди подобається, що мама «молодиться», тобто віддає перевагу тому самому одягу, що й вона, ходить на вечірки тощо. До речі, більшість мам прагнуть дружити з дочками, бо самі були обділені батьківською любов’ю і ласкою, тому дуже важливо знати, як виховувати дочку, щоб вона виросла справжньою матір’ю, а не залишалася до старості дівчинкою.

Якщо ви вибираєте модель поведінки «мама-подруга», то вона повинна ґрунтуватися на довірі. Тобто, це зовсім не означає, що ви повинні все дозволяти дитині. Просто ви дійсно повинні її розуміти і обговорювати проблеми, не боячись все називати своїми іменами. Повірте, сучасні підлітки знають набагато більше, ніж знали ми в цьому ж віці. Але проблема в тому, що практично всі діти не вміють фільтрувати отриману інформацію. Тому їх знання виходять неповними, а сприйняття певних речей стає спотвореним. Якщо ви хочете бути мамою-подругою, тоді будьте готові спокійно обговорювати з дитиною все, що її може цікавити в цьому віці. Батьки повинні пам’ятати, що головна роль – це бути вихователями, а потім вже друзями.

Класична мама

Діти, особливо в підлітковому віці, вважають, що мами все забороняють, нічого не розуміють, ставляться до них як до маленьких тощо. На жаль, досить велика кількість дорослих жінок дійсно ведуть себе таким чином і вважають це правильним. Але насправді справжня мама повинна бути зовсім не такою. По суті, поведінка мами-подруги і мами-мами не повинні сильно відрізнятися. Звісно, класична мама не буде бігати по дискотеках і пити пиво з друзями дитини, але вона повинна розуміти, що дітей від цього не вбережеш. Головне – зробити так, щоб ваш син або донька знали міру і розуміли, що переходити через межу – це погано і неправильно. Ваша поведінка має бути такою, щоб в будь-якій складній ситуації дитина знала: мама може й не зрозуміє мою точку зору, але вона її прийме і намагатиметься допомогти. Якщо ви вибираєте таку модель поведінки, то завжди повинні стежити за тим, щоб ваші вказівки і заборони йшли на користь вашій дитині, а не ставали наслідком вашої суб’єктивної думки і не руйнували індивідуальність чада.

Наталія, мама Алі (7 років) та Олександри (21 рік):

– Я и мама, и уже бабушка. Хочу сказать, что со своей старшей дочкой мы – настоящие подруги. У нас всегда была крепкая дружба с самого раннего возраста. Надеюсь, с сыном у нас сложатся такие же отношения. Я понимаю, что когда к ребёнку относишься, как ко взрослому человеку, любишь его не с точки зрения, что маме удобно, чтобы дочка была именно такой, а искренне. Необходимо воспринимать ребёнка как человека со своим пониманием мира, своими мыслями, взглядами на жизнь. Когда есть доверительные отношения, есть возможность в легкой, удобной для всех форме, производить коррекцию некоторых негативных явления. А когда ты наставник и строгий родитель, результат будет несколько другой. Может, дети и вырастут очень хорошими людьми, будут уважать своих родителей, но искренне дружеских отношений, скорее всего, не будет.

Лариса, мама Поліни (9 років):

– Я для дочери – и мама, и друг, и главный советчик. Думаю, что я – всё для неё. Чтобы добиться этого, в первую очередь необходимо научиться выслушивать ребёнка, учитывать его пожелания и проблемы, не навязывать своих идей, не диктовать своих условий. Я не пытаюсь воспитывать дочь так, как меня воспитывали, а скорее всего наоборот. Того, чего мне не хватало, я пытаюсь восполнить и дать своему ребёнку.

У будь-якому випадку, поведінка кожної мами повинна ґрунтуватися на життєвому досвіді та мудрості. А це передбачає повагу до особистості дитини і прийняття того, що ваш син чи донька не такі вже й маленькі, і вони будують своє життя. Ваша роль – допомагати їм, а не руйнувати все.


Автор:  Оксана Ковальчук. Джерело: http://news.blitz.com.ua/newsgazet/index.php?ELEMENT_ID=6425


Збір матеріалів Збір матеріалів
14:36:04|127.0.0.1|localhost|2018-07-18||37.187.56.9

::