Медвідь Олександр

Зображення користувача Irina.

Олександр Медвідь - перший український триразовий олімпійський чемпіон з боротьби, семиразовий чемпіон світу з вільної боротьби, триразовий чемпіон Європи, дев'ятиразовий чемпіон СРСР, заслужений тренер СРСР і Білорусії, заслужений майстер спорту.
На ХІХ іграх у Мехіко Медвідь переміг 130-кілограмового болгарина Дуралієва, американця Ларрі Крістофа, олімпійського чемпіона німця Вільфреда Дитріха та вдруге став олімпійським чемпіоном з вільної боротьби. На Олімпіаді в Токіо Медвідь став переможцем у напівважкій вазі. На ХХ Олімпійських іграх у Мюнхені українець переміг 200-кілограмового американця Кріса Тейлора, а у фіналі - болгарина Дуралієва.

Cпортивна кар'єра нашого земляка Олександра Медвідя супроводжувалася видатними досягненнями і гучною славою. Його називали королем борівського килима і визнано кращим борцем вільного стилю ХХ століття у світі. Він давно живе у Мінську, але одночасно є гордістю українського народу. Дві сусідні держави не ділять між собою його славу - вона давно належить історії.
Мала батьківщина богатиря не лише пам'ятає, а й гідно шанує його. Ось уже вп'яте у Білій Церкві цими вихідними проходив Міжнародний турнір з вільної боротьби на призи триразового олімпійського чемпіона Олександра Медвідя. Ювілейний цей турнір і тим, що цього року наш земляк відзначив своє 70-річчя. Місто над Россю з властивою йому гостинністю, турботою і увагою зустрічало численних гостей і, певна річ, свого славетного героя.

- Мені приємно знову бути в рідному місті. Втішно, що Біла Церква змінюється на краще, дороги стають ліпшими з кожним роком, чимало будується, - мовив чемпіон.
Народився О.Медвідь у родині лісничого 16 вересня 1937 року. З сімнадцяти літ працював слюсарем на авіаційному заводі, а вечорами навчався у школі №16. При такій зайнятості знаходив час і для заняття спортом. У різних видах пробував свої сили: гімнастиці і баскетболі, велосипедному спорті й футболі. Щасливий випадок звів його з Іваном Беркальом, який став його наставником і привів у секцію боротьби. Тренер допоміг йому віднайти себе та розкритися як спортсмену.
Потім - військова служба у Білорусії, де й зустрівся з новим учителем, заслуженим тренером П.Григор'євим. Їх співпраця миттєво дала результат: бронзову медаль ІІ спартакіади народів СРСР у 1959 році. Після армії українець продовжив тренуватися під керівництвом білоруса Б.Рибалки. З 1961р. О.Медвідь на килимі домінує: дев'ять разів стає чемпіоном Союзу, три рази - чемпіоном Європи, сім разів чемпіоном Світу.
Видатні досягнення О.Медвідя високо оцінені: орденом Леніна, Трудового Червоного Прапора, двома орденами «Знак Пошани», срібним орденом Міжнародного олімпійського комітету і призом «За шляхетність у спорті».
З 1966 року, після закінчення Білоруського державного інституту фізичної культури і спорту, О.Медвідь працює у Мінському радіотехнічному інституті, нині - державному університеті інформатики і радіоелектроніки. Під його керівництвом білоруські борці досягли високих результатів. Професор, завідуючий кафедрою спорту, віце-президент Національного олімпійського комітету Білорусі, член Європейського комітету СЕЛА міжнародної федерації боротьби, академік Російської Народної академії наук - отакий послужний список Олександра Васильовича. А ще він лауреат Державної премії Республіки Білорусь в галузі фізичної культури і спорту. В 2005 році йому присвоєно почесне звання «Народний герой Дагестану».
Кілька днів цього разу Олександр Васильович провів у Білій Церкві, в тому числі в колі великої родини. «Все своє життя віддав спорту, не цурається рідного міста, завжди приїздить, з особливою теплотою відноситься до спортсменів, відчувається підтримка. Громада Білої Церкви пишається своїм земляком», мовив М.Антонюк, заступник мера. В подарунок О.Медвідь отримав дивовижної краси вазу з петриківським розписом.

 

Завдяки зусиллям багатьох цей турнір став помітною подією у спортивному житті. Нині він вперше проходить в календарі FILA, головний суддя Laslo Peteri представник цієї організації. Склад учасників ювілейного турніру розширився, тоді як раніше в основному були представники країн колишнього СНГ. Борці представляють такі країни як Іран, Росія, Молдова, Білорусь, Великобританія і Україна. Свої вміння на килимах демонстрували близько 200 юніорів і юніорок. Цього разу завдяки спонсорській підтримці, зокрема компанії «Євро Фінанс ЛТД», було куплено три електронних табло. «Кожен постійно повинен домотати молодому поколінні. Спорт - це корні здорової нації», - мовив Алі Мохаммад Хані Омран, президент компанії «Євро Фінанс ЛТД». Через доволі численну кількість борців було вирішено проводити змагання на трьох килимах. Кожен поєдинок проходив у безкомпромісній, напруженій боротьбі. Як кажуть, ніхто не хотів програвати, кожен учасник бажав одержати нагороду з рук Олександра Медвідя.
На відкритті змагань О.Медвідь отримав чимало подарунків: від національного олімпійського комітету олімпійський годинник, декілька почесних грамот, нині йому присвоєно звання полковника козацького війська. Проте, мабуть, найціннішою нагородою для короля килима є «Почесний житель Білої Церкви». Отримавши довгоочікувану відзнаку О.Медвідь мовив, посміхаючись: «Сподіваюсь, після мене будуть такі ж «медвежата».

Збір матеріалів Збір матеріалів
16:13:56|127.0.0.1|localhost|2018-02-21|BUbiNG (+http://law.di.unimi.it/BUbiNG.html)|52.90.22.154

::