Літературна вітальня вчителя Лабаги О.П.

Зображення користувача Irina.

Вставай ясне сонце, світи у віконце,
Дитячі серця зігрівай.
Дай мудрість людині виховувать нині
Творців, що прославлять наш край.

        Ці величні рядки, що стали початком урочистої пісні - Гімну школи -як і багато інших милозвучних віршів, належать перу поетеси Ольги Лабаги. Її душа промовляє до людей піснями.Ольга Петрівна - вчитель початкових класів нашої школи. Тому її учням пощастило щодня спілкуватись з Людиною Високого Польоту. Вона виховує їх своєю любов′ю, вони відповідають їй взаємністю. Свій природній талант Ольга Петрівна вміло вплітає в професію, створюючи навчальний матеріал віршованого характеру. Невелику його частину представляємо для практичного користування вчителів та для всіх, хто цінує українську поезію. Олійник Людмила Іванівна, заступник директора школи з НВР.

Поетичне плесо

Дітям молодшого шкільного віку притаманні конкретність і водночас - неабияка образність мислення, емоційне сприйняття дійсності й активне ставлення до неї. Брак життєвого досвіду і знань компенсується фантазією, яка стимулюється і розпалюється засобами художнього слова.
Слово - велика чудодійна сила. Поетичне слово - веселкова серцевина людської думки, що торкається найпотаємніших струн дитячої душі і запалює там іскру творчості та цікавості.

Яскраві поетичні рядки не тільки створюватимуть мажорний настрій на уроках та позакласних заходах, а й формуватимуть в учнів бажання глибше пізнавати навколишній світ через художнє


слово і розпалюватимуть в дитячих душах вогнище цікавості і творчості.
Дитина - найбільша з усіх цінностей світу. Її творча особистість, як той тендітний паросток, зможе розквітнути тільки на благодатному ґрунті.
Авторські віршовані доробки систематизовані у навчально-методичному посібнику "Система віршованих творів до уроків і позакласних заходів у початковій школі". Поетичні рядки, вміщені у збірнику, покликані показати барвистість, красу, мелодійність рідної мови, спрямовані на виховання у школярів любові до поезії, до рідної мови, природи, до краю, де ти народився, до його історичних надбань.
Сподіваюся, що вірші цієї збірки спонукатимуть вшановуванню батьків, родини, вчителів, Батьківщини, а жити з ними дружно і радісно!


Бачу мир


З висоти крізь блакитне віконце
Бачу наші безмежні поля.
Бачу, як прокидається з сонцем
Українська квітуча земля.

Бачу степ, срібну річку і квіти,
І як мостить гніздо сизий птах,
І берізки розпущені віти,
І блакитну волошку в житах.

Бачу в зелені сквери і парки,
Кольорову стіну дитсадка,
Ясне сонечко, що на асфальті
Малювала дитяча рука.

Бачу дівчинка в школу крокує,
Раді щастю дорослі й малі.
Бачу мир...Хай він завжди панує
На святій українській землі!


Моїм випускникам


Мов би вчора, кілька літ назад,
Посадила дивовижний сад:
Ніжний і вразливий, і тендітний,
Що з роками встиг уже розквітнуть.

День за днем його я поливала,
Ласкою й любов'ю зігрівала,
І зростав мій сад, немов на диво,
Мудрим, дужим , ніжним і красивим.

Як своє дитя його плекала,
Від негод завжди оберігала,
І невдовзі сад почав цвісти,

То ж сьогодні маємо плоди.
Ті плоди розкішні, не червиві,
І тому сьогодні я щаслива,
Недаремно, значить, працювала,
Душу й серце дітям віддавала.

Впевнена, що сад до мене звик,
Та прийшов новий вже садівник,
Віддаю його в надійні руки,
Що вестимуть далі в храм науки.

Ну а я на зораній землі
Знов посаджу пагінці малі,
Доглядати буду й берегти,
Щоб зацвів той сад і дав плоди.

Лабага Ольга Петрівна, учитель початкових класів.



Збір матеріалів Збір матеріалів
07:58:27|127.0.0.1|localhost|2018-02-20|CCBot/2.0 (http://commoncrawl.org/faq/)|54.159.30.26

::