Концепція розвитку

Зображення користувача Irina.

КОНЦЕПЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РОЗВИТКУ
СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОЇ ШКОЛИ
І-ІІІ СТУПЕНІВ № 16 ІМ. М.О. КИРИЛЕНКА

ЗМІСТ

ВСТУП 3
1. Мета, завдання, принципи та пріоритетні напрями 4
впровадження природничо-математичного напряму навчання 4
1.1. Принципи відбору змісту освіти і реалізації природничо-математичного напряму навчання. 5
1.1.1.Науковості. 5
1.1.2.Доступності. 5
1.1.3.Адаптивності. 5
1.1.4.Систематичності і послідовності викладу навчального матеріалу, зв'язку навчання з практикою. 5
1.1.5.Свідомого ставлення учня до навчання, самостійності і активізації його діяльності. 6
1.1.6.Забезпечення інтерактивності навчання та різнопланового зворотного зв'язку. 6
1.1.7.Розвитку інтелектуального потенціалу учня, 6
2. Структура спеціалізованої природничо-математичної школи І-ІІІ ступенів № 16 ім. М.О. Кириленка 6
2.1. Структура профільного природничо-математичного навчання 7
2.2. Зміст профільного природничо-математичного навчання. 7
2.3. Виховання особистості та духовно-моральний розвиток учня в системі профільного природничо-математичного навчання 10
2.4. Психолого-педагогічний супровід природничо-математичного навчання 11
2.5. Кадрове забезпечення природничо-математичного навчання 11
2.6. Наукове, навчально-методичне, інформаційне, 11
програмне та матеріально-технічне забезпечення 11
функціонування системи профільного природничо-математичного навчання 12
2.7. Економічні засади впровадження профільного природничо-математичного навчання 12
3. Міжнародне співробітництво 12
4. Умови реалізації концепції 13

ВСТУП

Світові глобальні процеси формування постіндустріального, інформаційного суспільства створюють небачені раніше умови для всебічного розвитку людини та успішного розв'язання багатьох соціальних, екологічних та економічних проблем сьогодення. Перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства потребує нової якості освіти, досягнення якої можливе лише за умови гуманізації, демократизації і фундаменталізації освіти, здійснення структурних змін і наповнення її новим змістом, впровадження особистісно орієнтованих технологій навчання, максимальної індивідуалізації навчального процесу, створення належних умов для саморозвитку і самонавчання молоді, її громадянського виховання, осмисленого і вмотивованого визначення кожною молодою людиною своїх можливостей і життєвих цінностей та відповідно цьому - обґрунтований і відповідальний вибір сфери своєї майбутньої професійної діяльності.
Цей процес уже не може відбуватися без освоєння молодою людиною сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, без формування, високої інформаційної культури та інформатичної компетентності.
Загальносвітовою тенденцією розвитку системи загальної середньої освіти нині є перехід до старшої профільної школи з орієнтацією на її широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, формування у випускника школи наукового світогляду в результаті інтеграції загальної, допрофільної, профільної і допрофесійної освіти та професійної орієнтації.
Профільна школа найповніше дозволяє реалізувати принцип особистісно-орієнтованого навчання та значно розширює можливості учня щодо створення власної освітньої траєкторії.
Реалізація зазначеного у рамках загальної середньої освіти України відбувається шляхом її реформування, ключовими моментами якого є введення 12-тирічного терміну навчання, перехід до нової структури - початкова (1-4 кл.), основна (5-9 кл.) та старша (10-12 кл.) школа, модернізація змісту освіти та перетворення старшої школи у профільну.
Ця концепція розроблена згідно з напрямами державної політики в сфері освіти, які визначено Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", відповідними Указами Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, зокрема, "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання", Національною доктриною розвитку освіти, "Концепцією загальної середньої освіти (12-річна школа)", "Концепцією інформатизації України", "Концепцією інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл", "Концепцією профільного навчання в старшій школі", "Державною програмою "Вчитель", Державним стандартом базової і повної середньої освіти та Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів для основної та старшої школи, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження державної цільової програми «Школа майбутнього» на 2007-2010 роки».
Концепція враховує стан і прогнози розвитку суспільства, освіти, економіки, ринку праці України, а також об'єктивні потреби оновлення системи загальної середньої освіти, результати науково-педагогічних досліджень, вітчизняний і зарубіжний досвід загальноосвітньої, профільної та професійної підготовки молоді, професійного навчання дорослого населення впродовж усього життя.
Концепція передбачає реалізацію таких навчальних профілів, визначених у межах природничо-математичного напряму Концепції профільного навчання в старшій школі:
• фізико-математичний профіль;
• математичний профіль;
• фізичний профіль;
• біолого-хімічний профіль;
• біолого-фізичний профіль;
• біотехнологічний.

1. Мета, завдання, принципи та пріоритетні напрями
впровадження природничо-математичного напряму навчання

Мета профільного навчання природничо-математичного напряму - забезпечення рівного доступу учнівської молоді до здобуття якісної загальноосвітньої, профільної та початкової допрофесійної підготовки у галузі природничо-математичних дисциплін у контексті реалізації завдань професійної орієнтації та неперервної освіти впродовж усього життя; формування особистості, здатної до активної безстресової соціалізації і самореалізації, професійного зростання й соціальної мобільності в умовах реформування сучасного суспільства, зокрема, в умовах його глобалізації та інформатизації.
Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності природничо-математичного напряму, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Найважливішими завданнями природничо-математичної освіти є:
• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів в процесі їхньої загальноосвітньої і профільної природничо-математичної підготовки;
• забезпечення альтернативних можливостей для одержання освіти відповідно до індивідуальних потреб і здібностей;
• формування у випускника школи наукового світогляду у галузі природничо-математичних дисциплін з метою забезпечення його свідомого професійного самовизначення;
• відбір і структурування навчального матеріалу на засадах інтеграції та диференціації;
• забезпечення системи варіативного навчання;
• запровадження сучасних навчальних технологій;
• забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною.
1.1. Принципи відбору змісту освіти і реалізації природничо-математичного напряму навчання.
При визначенні принципів відбору змісту освіти школи природничо-математичного напряму враховуються всі основні принципи профільної освіти: випереджувальний характер допрофесійної підготовки; неперервність; фундаменталізація; інтеграція допрофесійної освіти і науки; рівний доступ до здобуття якісної освіти дітьми з різними стартовими можливостями; гнучкість і взаємозв'язок процесу профільного навчання; диверсифікація; стандартизація, єдність профільного навчання і виховання; екологізація; варіативність, індивідуалізація і диференціація. Крім того, пріоритетними визначаються принципи
1.1.1.Науковості.
До змісту навчання повинні включатися тільки достовірні наукові знання у формі, яка відповідає науковій моделі певного рівня адекватності.
1.1.2.Доступності.
Відтворення навчального матеріалу сучасними засобами інформаційно-комунікаційних технологій повинно відбуватись у вигляді моделей, які є адекватними науковому знанню й одночасно доступними для розуміння учнями, повинні дозволяти свій розвиток у напрямку збільшення їх адекватності. Способи подання навчального матеріалу, форми і методи організації навчальної діяльності мають відповідати рівню підготовки учнів (наявним знанням, умінням і навичкам) і їх віковим особливостям.
1.1.3.Адаптивності.
При відборі змісту навчання з інформаційно-технологічного профілю має передбачатися реалізація індивідуального підходу до учня, врахування його індивідуальних можливостей щодо сприймання і засвоєння навчального матеріалу.
1.1.4.Систематичності і послідовності викладу навчального матеріалу, зв'язку навчання з практикою.
Необхідно, щоб знання, уміння й навички формувалися за певною педагогічною системою, у певній логічній послідовності й знаходили безпосереднє застосування в житті. Зазначене передбачає створення передумов формування учнем особистісної моделі знань (ОМЗ), яка повинна бути внутрішньо несуперечливою системою, відповідати цілям навчання.
1.1.5.Свідомого ставлення учня до навчання, самостійності і активізації його діяльності.
При відборі змісту навчання з природничо-математичного профілю мають забезпечуватися самостійні дії учня щодо пошуку й отримання необхідної навчальної інформації за умови чіткого розуміння кінцевих цілей і завдань навчальної діяльності.
1.1.6.Забезпечення інтерактивності навчання та різнопланового зворотного зв'язку.
При реалізації профільного природничо-математичного навчання передбачається використання навчальних комп'ютерних програм, наявність зручного діалогу у режимі інтерактивної взаємодії "учень-програма" й можливості його організації за вимогою користувача, сугестивний зворотний зв'язок, що здійснює контроль і корекцію дій учня, надає рекомендації щодо подальшої роботи з програмою, реалізує постійний доступ до довідкової і методичної інформації.
1.1.7.Розвитку інтелектуального потенціалу учня,
що передбачає:
• формування певного стилю мислення (наприклад, алгоритмічного, наочно-образного, теоретичного);
• формування вмінь приймати оптимальне (раціональне) рішення або ж варіативні рішення у складних обставинах;
• формування умінь щодо опрацювання інформації із застосуванням певних систем і технологій.

2. Структура спеціалізованої природничо-математичної школи І-ІІІ ступенів № 16 ім. М.О. Кириленка

Структура спеціалізованої природничо-математичної школи як середнього загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів відповідає нормативним документам.
Система природничо-математичного навчання у структурі і змісті 12-річної загальної середньої освіти об'єктивно має включати такі стадії його реалізації:

• початкова школа (1-4 класи);


• середня ланка (5-7 класи);

• допрофільне навчання (8,9 класи);

• профільне навчання (10-12 класи).
Починаючи з І ступеня, в школі функціонує система факультативів та гуртків, яка дозволяє зробити природничо-математичну освіту єдиною і такою, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні математики та інших природничих дисциплін.
Робота школи організовується у режимі повного дня, з поступовим переходом до режиму повного року.
Мета та завдання допрофільного навчання полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8,9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня.

 

2.1. Структура профільного природничо-математичного навчання

Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.
Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним.
2.2. Зміст профільного природничо-математичного навчання.

Зміст освіти в 12-річній школі оновлюється цілісно, з урахуванням цілої низки пріоритетів, серед яких можна виділити:
формування життєвої, соціальної, комунікативної і комп'ютерної компетентностей учнів;
посилення практично-діяльнісної і творчої складових у змісті всіх освітніх галузей;
гуманізації та гуманітаризації змісту навчання;
приведення обсягу і складності змісту у відповідність до вікових можливостей дітей, перспективами їх розвитку;
забезпечення у старшій школі профільності навчання, генералізації та інтеграції знань на основі фундаментальних ідей, законів і теорій;
перерозподілу навчального змісту між ступенями школи;
забезпечення наступності навчального змісту і вимог щодо його засвоєння між різними рівнями освіти.
Природничо-математичне навчання реалізується на всіх ступенях навчання у школі. Зокрема,
у 2-4 класах - у вигляді факультативів та курсів за вибором з:
• логіки,
• цікавої математики,
• математичних ігор;
• шахів,
• комп'ютерної абетки тощо;
у 5-7 класах варіативну складову робочого навчального плану слід доповнити факультативами з:
• розв'язування конкурсних та олімпіадних задач,
• початків теорії чисел,
• основ комбінаторики,
• спецкурсів з історії математики,
• спецкурсів з історії фізики,
• спецкурсів з історії біології,
• спецкурсів з історії хімії,
• гуртків екологічного спрямування тощо.

Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях.
Профільні загальноосвітні предмети - це той цикл предметів, який реалізуватиме цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю.
Поглиблено вивчатимуться такі цикли предметів, відповідно до профілів:
фізико-математичний профіль:
• фізика;
• астрономія;
• алгебра і початки аналізу;
• геометрія;
• інформатика;
математичний профіль:
• алгебра і початки аналізу;
• геометрія;
• інформатика;
• фізика;
фізичний профіль:
• фізика;
• астрономія;
• хімія;
• алгебра і початки аналізу;
• геометрія;
біолого-хімічний профіль:
• біологія;
• хімія;
• алгебра і початки аналізу;
• геометрія;
біолого-фізичний профіль:
• біологія;
• фізика;
• хімія;
• алгебра і початки аналізу;
• геометрія;
біотехнологічний:
• біологія;
• хімія;
• технології;
• інформатика.
Варіативна складова навчального плану передбачає факультативи, елективні курси та курси за вибором, що визначаються згідно профілю та можуть бути, наприклад, такими:
фізико-математичний профіль:
• математичне моделювання;
• задачі з параметрами;
• фізика твердого тіла;
• веб-дизайн;
• прикладне прогамування тощо.
математичний профіль:
• фінансова математика;
• теорія чисел;
• теорія ймовірності;
• основи статистики;
• страхова математика;
фізичний профіль:
• фізика твердого тіла;
• альтернативні моделі розвитку Всесвіту;
• астрофізика;
• основи квантової теорії поля;
біолого-хімічний профіль:
• дослідження природних процесів методами математичного аналізу;
• хімічний експеримент;
• екологія;
• урбоекологія;
• розв'язування задач з генетики.

2.3. Виховання особистості та духовно-моральний розвиток учня в системі профільного природничо-математичного навчання

Спеціалізована природничо-математична школа формує учня нового типу, який уособлює в собі високу духовність, патріотизм, високу моральність, глибокі знання з предметів, має високий загальнокультурний рівень, добре розвинуті творчі здібності і навички науково-дослідницької роботи, хороший естетичний смак.
Процес профільного навчання і виховання здійснюється на основі особистісно-діяльнісної парадигми сучасної освіти і передбачає духовний розвиток особистості майбутнього громадянина, формування національної свідомості, патріотизму, почуття професійної честі і гідності, вміння працювати в команді.
Реалізація профільного природничо-математичного навчання потребує обов'язкової взаємодії школи з різними науково-виробничими структурами; організації професійної орієнтації і професійного консультування молоді; розвитку самоврядування у старшій профільній школі; організації самодіяльної і художньої творчості учнів; створення різноманітних об'єднань за інтересами. Усе це забезпечить виховання професійно зорієнтованої і гармонійно розвинутої особистості.
Подальшого розвитку потребує також співпраця педагогічних колективів із соціально-психологічними службами і центрами соціальних служб для молоді, розвиватиметься система психолого-педагогічної і медико-соціальної реабілітації учнівської молоді та педагогічних працівників.
Важливою складовою діяльності школи є робота на реалізацією Державної цільової соціальної програми "Школа майбутнього" на 2007 - 2010 роки як школи з високим технологічним рівнем, новітнім навчально-методичним і інформаційним забезпеченням, потужним кадровим потенціалом.
Основною метою цієї програми є поліпшення механізму надання освітніх послуг, випробування інноваційних моделей новітніх закладів, діяльність яких спрямована на випереджальний характер розвитку системи освіти.
Вихованню високоморального випускника спеціалізованої прородничо-математичної школи також сприятиме реалізація одного з основних завдань Програми - удосконалення системи виховання людини високої моралі та культури.

2.4. Психолого-педагогічний супровід природничо-математичного навчання

З метою створення сприятливих умов для розвитку природних здібностей та обдарувань учнівської молоді запроваджується постійний психолого-педагогічний супровід природничо-математичного навчання за напрямом діяльності «Економічна психологія». Функціонування наукових досліджень та кваліметрії змін провадиться в межах експериментального майданчика під науковим керівництвом Лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Курс за вибором «Соціально-психологічний практикум з адаптації старшокласників до нового соціального середовища» викладається як один з предметів варіативної складової школи ІІІ ступеня в роботі над програмою «Економічна соціалізація учнівської молоді».

2.5. Кадрове забезпечення природничо-математичного навчання

Реалізація природничо-математичного навчання, більше за інші профілі, вимагає від учителя підвищеної кваліфікації - як фахівця з певної галузі, що орієнтується у проблемах природничо-математичної галузі. Зокрема, передбачається введення спецкурсів іноземних мов з технічного перекладу, вивчення основних напрямів діяльності різних математичних та фізичних шкіл вітчизняного та іноземного походження тощо. Це ставить цілу низку складних завдань перед вищою педагогічною освітою та перепідготовкою і підвищенням кваліфікації вчителів. Це завдання можна реалізувати на базі КОІПК, використовуючи такі ефективні форми роботи як дистанційна освіта, підвищення кваліфікації, семінари-практикуми, підготовка і перепідготовка.

 


2.6. Наукове, навчально-методичне, інформаційне,
програмне та матеріально-технічне забезпечення
функціонування системи профільного природничо-математичного навчання

Організація профільного природничо-математичного навчання на належному рівні вимагає також наявності відповідного наукового, навчально-методичного, інформаційного, апаратно-технічного і програмного забезпечення. Задовольнити зазначену вимогу школи, як таку, що буде використовувати інформаційно-комунікаційні технології для підтримки навчально-виховного процесу, є обов' язковим завданням.

2.7. Економічні засади впровадження профільного природничо-математичного навчання

Економічні засади розвитку професійної освіти передбачають: прогнозування потреб у робітничих кадрах за обсягами, професійно-кваліфікаційною структурою на державному, регіональному, галузевому рівнях та на рівні професійного навчального закладу; вдосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку робітничих кадрів відповідно до потреб ринку праці за рахунок бюджетних коштів та замовлення на підготовку робітничих кадрів з інших джерел фінансування; впровадження багатоканального фінансування професійної освіти, цільових програм підготовки кваліфікованих робітників за рахунок державного, місцевого бюджетів, галузей економіки та робото¬давців; Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України па випадок безробіття; роз¬робку механізмів формування взаємовідносин професійних навчальних закладів з роботодавцями, участі замов¬ників кадрів у фінансовому та матеріально-технічному забезпеченні підготовки кваліфікованих робітників.
Відповідно до нового механізму фінансово-господарської діяльності передбачається введення додаткових пільг роботодавцям за створення необхідних умов для організації виробничого навчання і практики учнів, слухачів та забезпечення навчальних закладів обладнанням, технікою, фінансовими ресурсами.
3. Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво спрямовуватиметься на реалізацію декларацій, конвенцій, інших документів ООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, МОП, Європейського Фонду Освіти, інших міжнародних організацій і здійснюватиметься на державному, регіональному рівнях та на рівні навчального закладу.
Основні форми міжнародного співробітництва:
• реалізація міжнародних проектів відповідно до укладених міждержавних угод;
• стажування за кордоном учнів, слухачів та педагогічних працівників навчального закладу;
• впровадження системи інформаційного забезпечення міжнародного співробітництва;
• обмін науковою інформацією;
• створення спільних тимчасових науково-дослідних колективів;
• спільного проведення наукових досліджень;
• підготовки та перепідготовки спеціалістів;
• залучення інвестицій для розвитку природничо-математичної освіти тощо.


4. Умови реалізації концепції

Успішне розв'язання завдань з впровадження профільного навчання можливе за умови системної інтеграції педагогічної науки і освітньої практики у рамках комплексного педагогічного експерименту на базі відповідним чином підготовленого й забезпеченого навчального закладу. Особливої складності організація профільного навчання набуває у межах природничо-математичного профілю у зв'язку з глобальними процесами всебічної інформатизації усіх сфер та інституцій суспільства, перетворенням її у потужну багатопрофільну науково-виробничу і освітню галузь, високими темпами розвитку інформаційних технологій, їх всеохоплюючим, глобалістичним характером, широтою спектру практичних застосувань та високими вимогами до рівня підготовки спеціалістів.
Отже, зважаючи на сучасні соціально-педагогічні обставини, передумови і потреби реформування загальної середньої освіти у напрямку її профілізації вкрай необхідним є проведення розгорнутого педагогічного експерименту з впровадження профільного навчання з природничо-математичного профілю у школі.

Коментарі

Налаштування перегляду коментарів

Виберіть потрібний метод показу коментарів і натисніть "Зберегти налаштування".
Зображення користувача Anonymous.

Читаю про школу і думаю:а

Читаю про школу і думаю:а чого б не написати все це доступнішою мовою?Дуже багато "розумних" фраз, як на доповідях,аж втомлюєшся читати.Хочеться по простому зрозуміти що ж вчать у вашій шлолі. Потенційні учні.

Зображення користувача Irina.

Шановні потенційні учні, Ви

Шановні потенційні учні, Ви читаєте офіційний документ - Концепцію розвитку школи, він не може бути написаний в іншому стилі - лише мовою офіційних документів. Доступніша інформації про школу міститься у першому матеріалі на сайті.

Зображення користувача Anonymous.

Іноземні мови

Звичайно школа дуже гарна. Гарний педагогічний колектив, цікаві теми та різні конкурси. Але шкода що немає додадкових занять по вивченю різних іноземних мов(німецької, французької,італьянської тощо). Я розумію що таких вчителів важко знайти але все-таки це на мою думку роббило нашу рідну школу цікавішою.

Зображення користувача Irina.

іноземні мови

Якраз не важко - у нас є три вчителі німецької, а також і вчитель французької мови.Список додаткових занять (факультативи та курси за вибором) складаються в тому числі за побажаннями учнів та їх батьків. У профільних класах природничо-математичної підготовки це предмети, що відповідають профілю школи, а от у загальносвітніх класах це заняття для всебічного розвитку школярів. Ними можуть бути і іноземні мови. Подайте Вашу пропозицію заступнику директора з НВР Кирдей І.Д. або надішліть на електронну пошту школи.

Збір матеріалів Збір матеріалів
14:23:38|127.0.0.1|localhost|2018-07-18||37.187.56.9

::