Білоцерківський природничо-математичний ліцей-гімназія № 16 ім. М.О. Кириленка Білоцерківської міської ради Київської області

Спілкування в сім'ї як умова формування та збереження здоров'я дітей

Старший підлітковий вік - це шлях становлення індивідуальності. У психології цей період називається періодом „зашумлення психіки", за ним настає період упевненості і рівноваги. Ці роки майже завжди хворобливі. Адже в цей час виникають проблеми між батьками і дітьми. Що ж є найсуттєвішим у цей час? Виявляється, ось такий ланцюжок:            Любов - Довіра - Розуміння - Підтримка.

        Чому ми про це говоримо? Загроза в тому, що якщо підліток не має комфортно-емоційного спілкування в сім'ї, він шукає його в іншому місці. І це часто бувають сумнівні задоволення (наркотики, паління, алкоголь).
        Фізичне здоров'я дитини - запорука її успіхів у навчанні. Стан фізичного здоров'я і темпи статевого дозрівання дітей - різні. Вони суттєво впливають на особистісний розвиток дитини. Чим раніше починається процес статевого дозрівання, тим швидше він протікає. Якщо дозрівання починається у 12 років - триває 2 роки, 13, 13,5 років - 3-3,5 роки, у 15р. - 5-6 р.  Ці розбіжності щодо типів дозрівання (статевої конституції) - причина багатьох непорозумінь і переживань.
        За що і проти чого веде боротьбу старший підліток? За те, щоб перестати бути дитиною; за фізичну і психічну недоторканість; за самоствердження серед однолітків; проти зауважень, обговорень, особливо іронічних, з приводу їх фізичної дорослості.
        Правила, яких мусять дотримуватись батьки:
1) Допомогти дитині знайти компроміс душі і тіла.
2) Усі зауваження робити в доброзичливому тоні , без ярликів.

          Варто пам'ятати, що поки розвивається тіло дитини, хворіє і чекає допомоги душа.
Підліткову психіку іноді називають періодом „гормональної глупоти ". Це - вивільнення від впливу дорослих і спілкування з однолітками. У родинах, де панує повага, де кожен має право голосу, знає свої права і обов'язки, реакції емансипації проходять м'якше і породжують менше конфліктів.
          Що повинні робити батьки, щоб зберегти любов своїх дітей?
1) У самостійності дитини не слід бачити погрозу.
2) Пам'ятати, що дитині потрібна не тільки самостійність, скільки право на неї.
3) Хочете, щоб дитина зробила те, що Вам потрібно - зробіть так, щоб вона сам цього захотіла.
4) Не переобтяжуйте дитину опікою і контролем.
          У переживаннях підлітків чільне місце посідають дружба і закоханість. Дівчата частіше від хлопців хочуть мати друга і швидше реалізують своє бажання. Дівчатам потрібні розуміння, співчуття, оточення, щоб не почуватися самотніми; хлопцям - взаємодопомога, розуміння.
          Лише у 7% перша закоханість згодом веде до шлюбу. Закоханість - це нагальна потреба в індивідуальних довірливих стосунках. Забороняти ці стосунки - значить зробити підлітка нещасним. Говорити про предмет закоханості погано - значить розірвати стосунки з ним. Любов і сексуальність для підлітка - украй важливі речі. Як оцінити такі проблеми з позиції дорослої людини? Цю проблему повчанням вирішити не можна.
           Для того, щоб вплив на дитину був ефективнішим, спробуйте вилучити зі спілкування вирази, які при частому повторі можуть дратувати, ображати, а використовувати ті, що підвищують настрій, згладжують батьківські помилки, створюють сприятливі умови для сприйняття порад і бажання діяти відповідно до них:

- Я тисячу раз тобі казав, що...
- Про що ти тільки думаєш...
- Невже тобі важко запам'ятати, що...
- Невже тобі незрозуміло, що...
- Скільки раз треба повторювати
- Невже ти не бачиш, що...
- Усі люди (такі), а ти...
- Ти стала такою грубою (неуважною)
- Ну, що за друзі в тебе
- Ну, на кого ти схожа
- Що ти до мене причепилася
- Ти така, як і твій батько
- Ти в мене така красуня
- З тобою мені так легко
- Я нікому так не вірю, як тобі
- Ти в мене - найрозумніша
- Порадь мені, будь-ласка
- Ти мене завжди правильно розумієш
- У мене немає нікого, ближчого за тебе
- Ти в мене молодець
- Як я тобі вдячна
- Я б ніколи не зуміла зробити так добре, як ти
- Які в тебе чудові друзі

             Ще хочеться батькам порадити навчитися розрізняти лінощі з потребою в усамітненні, яке дає змогу побути наодинці з самим собою. Необхідний якийсь час, щоб розібратися в собі, своїх відчуттях, переживаннях. А для підлітків - це просто обов'язково. За час безплідних сидінь за столом чи лежання на дивані відбувається важка й складна робота душі, якій не можна заважати (дівчата глибоко аналізують, що з ними відбувається протягом дня) - особливо в стосунках з людьми, які їм небайдужі. А таке прізвисько як „ледащо" тільки ображає дівчинку, наводить її на думку, що її не поважають, не розуміють, не люблять як свою доньку. Краще сказати:
„Я бачу, тобі нелегко", „Мабуть, ти стомилася сьогодні?"
            Що ж робити? Як попередити біду? Створення такого психологічного клімату для підлітка, щоб він у критичному віці 13-16 р. не біг у паніці зі світу дорослих. Увага і розуміння, а не опіка і диктаторство. А ще потрібно зайняти дітей для реалізації свого „Я" в соціальних, а не асоціальних умовах. І ще - інформація. Не треба її боятися. Молодь має знати, чим закінчуються небезпечні ігри. Про те, як подавати дітям таку інформацію, ми поговоримо наступного разу.
Проскура Т.С., практичний психолог школи