До 140-річчя від дня народження Лесі Українки

Зображення користувача Irina.

Леся Українка
(1871 - 1913)

...У багатьох її віршах часто повторюються два слова: "крила" і "пісня". Може бути, від того, що найдужчою мрією її завжди було злетіти, переборюючи окови слабкого тіла, а рядки її віршів, наповнені м'якими і сумними наспівами рідної землі, де б вона не знаходилася: під жарким сонцем Єгипту, чи сірим і дощовим небом Німеччини чи на березі Середземного моря в Греції...

У великих письменників часто буває так, що твір, у якому найколоритніше змальовано природу і життя рідного краю, написаний на чужині. Так вийшло і в Лесі Українки. Її найкроштовніша перлина - драма-феєрія "Лісова пісня" народилась у Кутаїсі. Туга за рідним краєм вилилась у прекрасну драму-казку, зморушливу, ніжну, поетичну.

Учні 8-а та 10-Г класі разом зі своїм вчителем ДОРОФЄЄВОЮ Ніною Григорівною підготували до 140-річчя з дня народження великої української поетеси радіопередачу, яку транслювали по шкільному радіо 25 лютого 2011 року.

А 26 лютого 2011 року учні 8-А класу здійснили поїздку до музею Лесі Українки у Києві. Фотозвіт з екскурсії:

 

 

    

   
Твори-відгуки учнів про поїздку:

25 лютого, в день народження Лесі Українки, ми мали чудову нагоду відвідати музей Лесі Українки в Києві. Враження незабутні. Цікава розповідь екскурсовода, музейні експозиції дали змогу поринути у вишукану атмосферу життя української інтелігенції кінця ХІХ - поч. ХХ ст.. Інтер'єр відтворено таким чином, яким він був за життя сім'ї Косачів.
Учні 10-Г класу щиро вдячні вчителям, які організували незабутню подорож до музею славетної Дочки українського народу - Лесі Українки.
Ліза Приймак, учениця 10-Г класу.


Побачене й почута розповідь екскурсовода дає нам можливість ближче познайомитися з духовним світом родини Косачів, подумки подорожувати шляхами поетеси, зрозуміти, як працювала Леся Українка, з ким товаришувала, яка була в побуті та особистому житті.
Ольга Броневицька, учениця 10-Г класу.

Коли я був у музеї Лесі Українки, то уявляв, як писала твори поетеса, будучи в цей час тяжко хворою. Невеликі кімнати зберігають дух, сімейний затишок, теплі родинні стосунки сім'ї Косачів. Книги, рукописи, картини, портрети - все це допомагає нам зрозуміти, якою була велика поетеса. А коли зазвучали звуки фортепіано, на якому так любила грати Леся Українка, мені здалося, що це справді грає вона...
Соловей Сергій, учень 8-А класу.

        Відвідаши музей відомої не лише в Україні, але й за її межами поетеси, ніхто з відвідувачів не залишився байдужим до долі Лесі Українки.В музеї відчувалась незвична аура,місце в якому приходить муза, думки затьмарюють мозок і хочеться творити.
        Найбільш запам*яталась мені вітальня: в ній побувало багато поетів та відомих людей. Також стоїть рояль, на якому Лесю навчала грати її тітка Олександра.В кімнаті матері Лесі я звернула увагу на рушник з вишитими візерунками, на якому були всі види вишивки відомі на той час. Кімната самої письменниці нагадує кімнатку сільської хатини: стіни чисто вибілені, а на вікні висять темно-сині штори,адже вона могла творити лише вночі,коли наступає тиша,і все навколо затихає.Біля вікна стоїть письмовий стіл,на якому найчастіше народжувались нові твори.Поряд стоїть Шафа в якій зберігаються збірки її творів, також невеличка валіза з парасолею, як нагадування про постійні переїзди задля лікування.В наступній кімнаті важко було не помітити гарно розмальованої стінки, на якій я побачила відповідь на запитання:якою для письменниці була муза?.НІ,це не блакитне небо,не сніжно-білі хмарки.Переважають червоні та чорні кольори.Розмальовані Єгипетські піраміди,країни в яких Лесі Українці доводилось бувати частіше,аніж на Батьківщині,посередині картини стоїть письмовий стіл,аркуш паперу та перо як згадка про те, що вона не встигла залишити на папері всіх думок.
          Я зовсім не шкодую того,що відвідала місце в якому жила і творила Леся Українка.Хоч в неї була жахлива хвороба- туберкульоз кісток, я вважаю, що вона прожила достойне життя.Вона не вмерла-вона живе і житиме в Українській культурі,мові,наших думках доти-доки живе Україна!
Дудка Катерина, учениця 10-Г класу.

Дорофєєва Н.Г., вчитель української мови та літератури.


Збір матеріалів Збір матеріалів
03:08:03|127.0.0.1|localhost|2024-03-19|Mozilla/5.0 (compatible; AhrefsBot/7.0; +http://ahrefs.com/robot/)|54.36.149.61

:
: