Формування в учнів критичного мислення на уроках історії

Зображення користувача Irina.

Творча педагогічна лабораторія вчителя історії та правознавства ОЛІЙНИК Валентини Максимівни представляє матеріализ досвіду роботи. Для практичного використання вчителя пропонується навчально-методичний посібник "Формування критичного мислення на уроках історії". 

Зміст

 

  1. Вступ 

  2. Розвиток критичного мислення, формування власного погляду до почутої інформації 

  3. Висновки

  4. Додатки:            4.1 Розробки уроків до теми «Виникнення та розквіт Київської Русі» 

                             4.2 «Українська революція» 

Фрагмент посібника:

ЦИКЛ УРОКІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ «УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ» 10 КЛАС

Заняття 1

ТЕМА. Початок Української революції.

МЕТА ЗАНЯТТЯ. З'ясувати, який вплив мала Лютнева революція в Росії на політичне становище в Україні. Ознайомити учнів з передумовами та причинами Української революції 1917-1918 років, вивчити основні події початкового етапу революції, наголосити на важливості утворення Центральної Ради як загальноукраїнського громадсько-політичного центру, скласти історичний портрет М.С. Грушевського як видатного історичного діяча. Розвивати вміння аналізувати історичні події, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Формувати в учнів почуття національної свідомості, патріотизму.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ.

Після заняття учні зможуть:

­          встановлювати зв'язок між подіями в Росії (лютий 1917 року) та початком Української революції;

­          аналізувати причини Української революції та характеризувати основні події її початкового етапу;

­          пояснювати обставини та мету створення Центральної Ради, давати оцінку діяльності Центральної Ради на початковому етапі її роботи, характеризувати її склад та політичну програму;

­          складати історичний портрет М.С. Грушевського - голови Центральної Ради;

­          аналізувати процес створення української армії.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ. Національно-демократична революція, Українська Центральна Рада, Тимчасовий Уряд, Установчі збори.

ОСНОВНІ ДАТИ. 27 лютого 1917 року - лютнева демократична революція в Росії, 3-4 березня 1917 року - утворення Української Центральної Ради, 19 березня 1917 року - 100 - тисячна національна демонстрація в Києві, 6-8 квітня 1917 року - Всеукраїнський Національний конгрес, 5-8 травня - Перший Всеукраїнський військовий з'їзд.

МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ. «Мозковий штурм», міні-лекція, робота в парах, самостійна робота з підручником, бесіда.

ОБЛАДНАННЯ. Політична карта України, карта «Українські землі на початку XX ст.» підручник, портрет М.С. Грушевського.

ТИП УРОКУ. Урок вивчення нового матеріалу.

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

II. Мотивація. Методом «мозкової атаки» учитель пропонує учням дати відповіді на питання:

  1. Яка роль відводилась Україні в Першій світовій війні?
  2. В чому виявлялася економічна криза в Російській імперії?
  3. Що свідчило про наростання політичних суперечностей у верхах російського суспільства?

Отже, в ході Першої світової війни Російська імперія опинилась в стані гострої економічної і соціально-політичної кризи, в той час як національно-визвольний рух поневолених народів піднявся на новий щабель розвитку.

Повідомлення теми і мети уроку.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Україна напередодні 1917 року. Початок революції. Робота з картою.

Використовуючи карти ( сучасну політичну карту України та тематичну карту «Українські землі на початку XX століття»), учні встановлюють та порівнюють:

­          етнічні землі України, кордони її губерній і провінцій Російської та Австро-Угорської імперій на початку XX століття;

­          етнічні межі України і сучасні кордони України.

Робиться висновок.

Напередодні 1917 року Україна була поділена між двома могутніми сусідніми імперіями - Російською та Австро-Угорською. Її територію, населення, природні багатства обидві імперії використовували у власних інтересах. Більшість земель, населених українцями, перебувала у складі Російської імперії, інша частина земель, розташованих на захід від річки Збруч, належала Австро-Угорщині.

Закарпаття - найзахідніша історична українська територія - входило до складу Угорщини і ніякого самоуправління не мало.

Міні-лекція.

Учитель знайомить учнів з причинами та наслідками Лютневої революції в Російській імперії.

Проблемне питання.

Чи могли вплинути події в Росії на політичне становище в Україні? Яким чином?

 

Російська Лютнева революція дала поштовх для легалізації та активізації діяльності українських національних партій. Постало питання державного самовизначення України.

Робота в парах.

Учні звертаються до тексту підручника. Кожній парі ставиться завдання визначити та презентувати мету діяльності кожної з українських політичних партій (УПСР, УСДРП, УПСФ, УДХП).

Заслуховуються повідомлення учнів. Робиться висновок.

Політичні партії були одним з важливих чинників революційного розвитку 1917 року.

Самостійна робота. Ознайомитись із п.1 пр.10 та визначити, що свідчило про переростання національно-визвольного руху в Україні в національно-демократичну революцію?

Висновок

Масовий характер національно-визвольного руху, участь у ньому різних соціальних верств, об'єднаних прагненням позбутись імперської залежності, відновити українську державність, утвердити демократичний лад, свідчили про його переростання в національно-демократичну революцію.

2. Утворення Центральної Ради, її склад і політична програма.

Розповідь учителя

З перших днів національно-демократичної революції відбувалося згуртування національних сил, і це привело до виникнення загальноукраїнського громадсько-політичного центру, покликаного очолити масовий народний рух, - Української Центральної Ради. З ініціативою її створення виступили водночас українські самостійники і тупівці.

З березня 1917 року самостійники оголосили про організацію Української Центральної ради, що мала перетворитися на орган тимчасового державного правління незалежної України. З часом Рада повинна була скликати український парламент і сформувати звітний перед ним уряд.

Паралельно із самостійниками власний національний центр започаткувало Товариство українських поступовців (ТУП). Політичним ідеалом Товариства українських поступовців була автономна Україна у складі перебудованої на федеративних засадах російської держави.

            Так утворилися два керівних осередки українського руху: радикальний і поміркований. Прагнучи уникнути розколу в національному русі, керівники обох організацій 4 березня погодилися на створення об'єднаного органу, що дістав назву Українська Центральна Рада. Головою Центральної Ради було обрано М.С. Грушевського.

Проблемне питання. Чому, на вашу думку, самостійники пішли на об'єднання з автономістами-федералістами, адже їхні погляди на майбутнє України суттєво відрізнялися?

Використовується метод «Коло ідей».

Робиться висновок.

Складання політичного портрету М. Грушевського.

Два учні, яким було задано випереджаюче завдання знайомлять клас із сторінками біографії М. Грушевського, його політичною діяльністю.

Заслухавши доповідь, учні висловлюють своє ставлення до М. Грушевського, як політичного діяча.

Питання «Склад і статус Центральної Ради, її політична програма», учні опрацьовують самостійно за текстом підручника.

3. Початок створення армії. Вільне козацтво

Бесіда

­          Чи вбачаєте ви за необхідне створення власних збройних сил на початковому етапі революції? Відповідь аргументуйте.

­          Що, на вашу думку, могло сприяти створенню боєздатної Української армії?

­          Які перешкоди ви вбачаєте на шляху створення українського війська?

IV. Підведення підсумків. Оцінювання діяльності учнів.

V. Домашнє завдання.

Вивчити пр. 10

Почати складати хронологічну таблицю революційних подій.

Дата

Подія

Зміст

 

 

 

 

Випереджаюче завдання. Підготувати повідомлення про склад (членів) Генерального Секретаріату. 

Збір матеріалів Збір матеріалів
04:05:39|127.0.0.1|localhost|2024-03-19|claudebot|44.221.43.208

:
: