Білоцерківський природничо-математичний ліцей-гімназія № 16 ім. М.О. Кириленка Білоцерківської міської ради Київської області

         Сказ залишається одним з найбільш небезпечних інфекційних (зоонозних) захворювань у більшості країн світу, в тому числі й в Україні. Це пов’язано з тим, що лікування від цього захворювання немає, воно завжди закінчується летально. Причому людина помирає протягом 4-5 днів у важких муках.

Останніми роками в Україні різко погіршилась епідемічна ситуація зі сказу, яка пов’язана з епізоотією сказу серед лисиць та різким ускладненням ситуації серед домашніх і бродячих тварин. Лише за останніх 20 років в Україні зареєстровано 46 випадків сказу людей у 19 областях. Не реєструвались випадки в 5 областях, у тому числі і в Тернопільській та містах Києві і Севастополі. У 2007 році зареєстровано вісім випадків сказу, в 2008-му — два, у 2009-му — один.

Якщо в 90-х роках та на початку 2000-го в Україні реєструвались щорічно 400-500 випадків сказу серед тварин, то в 2007-му — 2170, 2008-му — 1795. Основним джерелом сказу в природі залишаються дикі тварини, переважно лисиці, але найбільшу загрозу становлять все-таки домашні. З цієї групи тварин найчастіше причиною смерті людей є саме коти, адже вони інколи контактують з лисицями в місцях полювання на мишовидних гризунів.

Проте ризик захворіти й померти від цього захворювання існує постійно. Люди після укусів котів, як правило, не зверталися своєчасно за медичною допомогою і були госпіталізовані вже на фоні клінічних проявів сказу, коли врятувати життя неможливо.

У 2009 році в медичні заклади по Україні за допомогою звернулось понад 100 тисяч осіб, покусаних тваринами, найчастіше безпритульними та хворими на сказ. З них кожен п’ятий отримав профілактичні щеплення проти цієї хвороби.

Яка ж ситуація із захворюванням на сказ у нашій області? Епідемічна ситуація в області благополучна (сказ серед людей не реєструється більше 40 років). Останній випадок смерті людини від цієї хвороби був зареєстрований ще в 70-х роках. А епізоотична ситуація неблагополучна з тенденцією до поліпшення за останні 2 роки.

Якщо в 90-х рр. та на початку 2000-го фахівці служби державної ветеринарної медицини в області не реєстрували в окремі роки випадків сказу серед тварин або лише поодинокі, то ситуація в 2005—2009 рр. різко погіршилась.

Пік захворюваності: 2005 рік — 42 випадки, 2006-й — 47, 2007-й — 82, 2008-й — 24, 2009-й — 16 випадків. За два з половиною місяці цього року зареєстровано 3 випадки (бродячий кіт у Гусятинському районі, хом’як і кіт у Бучацькому).

Останніми роками трапляються випадки вже у містах і навіть в обласному центрі. В окремих районах сказ виявляється в кожному 2-3 дослідженому патматеріалі тварин. Це свідчить про наближення сказу серед тварин до людей, у тому числі тих, які проживають на міській території. На сьогодні в районах області відсутні притулки для бродячих тварин та бригади з їхнього відлову.

Хоч основним джерелом сказу є лисиці, але трапляється і серед собак, котів, сільськогосподарських тварин.

У 2009 році в лікувально-профілактичні заклади області за медичною допомогою з приводу укусів тварин звернулось 1733 особи, з них 433 — отримали профілактичні щеплення проти сказу.

Що необхідно знати про сказ і як вберегтись населенню від нього?

Сказ, або водобоязнь, — особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини. Особливо небезпечні лисиці та безпритульні тварини, які не щеплені проти сказу.

Збудник сказу є в слині і мозку хворої тварини або клінічно здорової вже за 10 днів до появи ознак хвороби, тобто, на перший погляд, цілком здорової тварини.

Перебіг сказу в різних тварин має свої особливості. Загальноприйнятними є зміна поведінки, збудження, слиновиділення, блювання, параліч м’язів.

Сказ у лисиць протікає своєрідно. Хворі тварини не нападають на людей, не завдають їм важких укусів, не бояться нікого, не збуджені, забігають у населені пункти.

Що необхідно робити, коли вас покусала тварина?

Перш за все необхідно якомога швидше промити рану водою з милом, обробити краї 5%-вим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись у травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою або до найближчого лікувально-профілактичного закладу.

У випадках укусів дикими, безпритульними тваринами за порадою лікаря-травматолога пройти курс антирабічних щеплень у стаціонарному відділенні медичного закладу, адже ці щеплення є на сьогодні єдиним ефективним засобом профілактики, щоб не померти від сказу.

Тварину, яка вкусила, в жодному разі не слід вбивати. Її необхідно ізолювати, встановити за нею нагляд ветеринарного працівника протягом 10 днів, тобто максимального терміну появи клінічних ознак сказу у тварин.

Необхідно також щорічно проводити щеплення собак проти сказу, а при появі клінічних ознак захворювання доставляти тварину для огляду у ветеринарну установу. Слід дотримуватись правил утримання та вигулу домашніх собак і котів, не створюючи небезпеку оточуючим.